Слов'янськ
Життя Олексія Шурка відібрав російський обстріл. 8 квітня 2026 року він їхав автомобілем по трасі Словʼянськ-Краматорськ, коли машину атакував ворожий fpv-дрон. Олексій отримав тяжкі поранення, від яких 10 квітня помер у лікарні Харкова. Йому було 56 років.
Микола Уфатов загинув від російського обстрілу 6 квітня 2026 року неподалік власного будинку в Залізничному мікрорайоні Слов’янська. Він вийшов на прогулянку з 8-річним сином і потрапив під ворожий удар. Микола загинув на місці, син отримав поранення та був госпіталізований.
Життя 62-річної Олени Дудукалової обірвав авіаудар російської армії по місту Слов’янськ вранці 10 березня 2026 року. Вона йшла неподалік свого будинку на вулиці Світлодарській, коли ворожі бомби поцілили в цей район.
Життя 54-річного Олексія Клименка відібрав російський авіаудар по Словʼянську вранці 10 березня 2026 року. Він був у власній квартирі на вулиці Торській, коли поряд із будинком впала ворожа бомба. Чоловік зазнав тяжких поранень і потрапив до лікарні. Протягом тижня медики боролися за життя Олексія, та 17 березня він, так і не прийшовши до тями, помер у реанімації.
86-річний Валерій Манзело загинув від авіаудару, якого російська армія завдала по Слов’янську вранці 10 березня 2026 року. Валерій перебував у власній квартирі на вулиці Торській, коли в будинок влучила ворожа бомба. Він помер у лікарні.
77-річна Алла Ізілова загинула внаслідок російського авіаудару по Слов’янську 10 березня 2026 року. Ворожа авіабомба розірвалася під вікном багатоповерхівки, де жила жінка. Вибухова хвиля зруйнувала оселю, Алла Ізілова дістала контузію, струс головного мозку та осколкові поранення. Вона ще була при тямі, коли рятувальники виносили її на руках до «швидкої». Лікарі зробили операцію, однак серце жінки не витримало.
45-річний Євген Рижков загинув у Слов’янську внаслідок авіаудару, якого ворог завдав по місту вранці 10 лютого 2026 року. Керована авіабомба впала на території торговельного підприємства, де працював чоловік. Євгена госпіталізували – спочатку до Краматорська, потім до Дніпра. На жаль, врятувати його життя не вдалося – 15 лютого чоловік помер.
Солдат Роман Демченко поліг 3 липня 2025 року під час виконання бойового завдання у Сумській області. Захисникові навіки 46 років.
Головний сержант Володимир Коваль загинув 4 квітня 2023 року під час виконання службових обов'язків. Того дня він потрапив під ворожий ракетний обстріл. Захисникові було 54 роки.
Матрос Роман Напрягло помер дорогою до лікарні 26 лютого 2017 року. Він намагався витягнути пораненого побратима з-під обстрілу біля селища Талаківка на Донеччині, коли в нього влучила куля ворожого снайпера. Захисникові назавжди 20 років.
Сержант Сергій Михайлов помер у шпиталі в Харкові 7 січня 2015 року. Він мав хворобу, що виникла внаслідок чисельних поранень. Захисникові було 35 років.
Старший сержант Микола Колосовський поліг 18 серпня 2016 року біля села Троїцьке Донецької області. Під час ворожого обстрілу він прикрив собою побратима. Воїнові назавжди 38 років.
Солдат Сергій Лисенко поліг 27 грудня 2024 року у бою в районі села Зелене Поле Краматорського району Донецької області, коли відбивав штурм ворога. Захисникові назавжди 28 років.
Сержант Роман Чалий поліг 12 липня 2025 року під час бойового завдання внаслідок ворожого обстрілу. Захисникові назавжди 36 років.
Головний сержант Володимир Коваль загинув 4 квітня 2023 року під час виконання службових обов'язків. Того дня він потрапив під ворожий ракетний обстріл. Захисникові було 54 роки.
Матрос Роман Напрягло помер дорогою до лікарні 26 лютого 2017 року. Він намагався витягнути пораненого побратима з-під обстрілу біля селища Талаківка на Донеччині, коли в нього влучила куля ворожого снайпера. Захисникові назавжди 20 років.
Сержант Сергій Михайлов помер у шпиталі в Харкові 7 січня 2015 року. Він мав хворобу, що виникла внаслідок чисельних поранень. Захисникові було 35 років.
Микола Уфатов загинув від російського обстрілу 6 квітня 2026 року неподалік власного будинку в Залізничному мікрорайоні Слов’янська. Він вийшов на прогулянку з 8-річним сином і потрапив під ворожий удар. Микола загинув на місці, син отримав поранення та був госпіталізований.
Життя 62-річної Олени Дудукалової обірвав авіаудар російської армії по місту Слов’янськ вранці 10 березня 2026 року. Вона йшла неподалік свого будинку на вулиці Світлодарській, коли ворожі бомби поцілили в цей район.