Владислав 27 жовтня 1995 року в селі Васюків Чернігівської області. З дитинства допомагав батькам по господарству. Любив футбол і риболовлю. Після 9 класу вступив до Чернігівського ліцею з посиленою військово-фізичною підготовкою. Закінчив Європейський університет у Києві за спеціальністю «Документознавство та інформаційна діяльність». Під час навчання підробляв вантажником.
Після строкової служби в Нацгвардії Владислав влаштувався на роботу в компанію «Нова пошта». Там він познайомився з Галиною: молоді люди мріяли про спільне життя, планували весілля та подорож у Буковель. Але почалася повномасштабна війна.
Владислав добровільно став до лав ЗСУ. Служив у Окремій президентській бригаді імені гетьмана Богдана Хмельницького. Був стрільцем. Пройшов навчання в Україні, Польщі та курси з військової медицини у Великій Британії. З грудня 2022 року служив санітаром. Рятував поранених поблизу Бахмута.
«Влад був кмітливим і працьовитим, відкритим і добрим. Він завжди допомагав, ніколи не шкодував сил. Хотів жити, мріяв про родину, квартиру, про спокійне життя. Але понад усе любив Україну», – розповіла мати захисника Олена Іванівна.
Владислава Прихідька нагородили нагрудним знаком «Золотий хрест».
Поховали воїна у рідному селі.
У нього залишилися батьки, молодший брат і кохана дівчина.
