Руслан народився в селі Бондарі Сумської області 2 квітня 1996 року. З п’ятого класу почав займатися футболом. Їздив на змагання по Україні і за кордон. Після дев’ятого класу покинув професійний спорт і вступив до училища навчатися на столяра. Отримавши диплом, поїхав працювати за кордон. Після повернення додому пройшов строкову військову службу, де навчався на снайпера. Потім влаштувався в компанію «Нова пошта». Спочатку працював у Києві, згодом перевівся у місто Конотоп. Колеги пригадують його чуйним, добрим і вихованим. Кажуть, Руслан завжди знаходив спільну мову і з клієнтами, і з колективом.
Під час повномасштабної війни у серпні 2022 року Руслан мобілізувався. Служив у 517-му батальйоні «Гайдамаки» 1-ї окремої бригади спеціального призначення імені Івана Богуна. Обіймав посаду командира 2-го відділення 1-го взводу роти снайперів. За словами бойових товаришів, був мужнім і надійним. Завжди був готовий прикрити побратимів від ворожих куль, поділитися останнім, не шкодуючи себе. Люто ненавидів ворогів і не знав страху перед ними. Виконуючи бойові завдання, завжди йшов попереду. Воював у Харківській і Донецькій областях.
За самовіддану службу Руслана відзначили нагрудним знаком «Золотий хрест» та орденом «За мужність» III ступеня (посмертно).
Поховали захисника в селі Бондарі на Сумщині.
У нього залишились мама, сестра і наречена.
