Бій за Чернігів: 1 місяць, 1 тиждень, 1 день Шлях відваги та болю міста, що опинилося в блокаді у перший місяць повномасштабної війни
24 лютого багатокілометрові колони військової техніки, марковані літерами Z, V та O, перетнули практично всі прикордонні пункти пропуску Чернігівщини.
У перші дні росіяни зазнали поразки на північних околицях Чернігова. Українські військові примусили їх відступити до навколишніх сіл. Із того часу і до початку квітня ворог багато разів намагався прорвати нашу оборону, але марно.
За поразки на полі бою росіяни мстилися цивільним людям. Обстрілювали житлові будинки, школи, лікарні, об’єкти інфраструктури.
Офіційного «зеленого коридору» з міста не було. Тож чернігівці виїжджали з волонтерами або на власних автівках, велосипедах і навіть рушали пішки до найближчих сіл. Багатьох чоловіків, жінок, дітей дорогою росіяни розстріляли. А 23 березня ворог розбомбив єдину локацію для виїзду з міста – автомобільний міст. Після цього Чернігів опинився в блокаді.
Українські військові міцно тримали оборону. Разом з тим сформувалася спільнота волонтерів, які готували і розвозили їжу, ліки і допомагали там, де це було потрібно. Злагоджено діяли медики, поліція, рятувальники, комунальні служби.
Чернігову випало надважке і надважливе завдання – стримати десятки тисяч росіян і не дати їм просунутися на Київ із півночі. Місто його виконало.
З боку Білорусі та Росії до Чернігова посунула 30-тисячна колона росіян. Вранці у місті сформувалися черги до банкоматів, заправок, продуктових магазинів. Згодом – до військкомату та Центру переливання крові. Близько 18.00 під Черніговом в полон здався розвідувальний взвод 74 мотострілецької бригади Росії. На околицях Чернігова був бій. Підрозділи 1-ї окремої Сіверської танкової бригади зупинили колони броньованої техніки ворога.
Від ворожих снарядів загорілася будівля СБУ, 1904 року будівництва.
Місто готувалося до вуличних боїв: добровольцям видавали зброю, люди у дворах робили коктейлі Молотова. Чернігівців попередили про артобстріли мікрорайонів ЗАЗ, Кільцева та Епіцентр. Зрештою близько обіду росіяни обстріляли місто з «Градів». Постраждав, зокрема, дитячий садок №72 (фото Олександра Майшева).
ЗСУ ліквідували два танки окупантів, які хотіли прорватися до міста. Спогад «Марса», підполковника, командира підрозділу і танкіста: «У районі «Епіцентру» російська танкова колона прорвала оборону. Близько 30 танків Т-72, підсилені піхотою. Ми ж висунулися трьома танками. Сили були – 1 до 10. Поряд був блокпост, де оборону тримали танкісти першої танкової бригади. Може, спершу вони злякали ворожу колону. А може, росіяни почули по перехвату про висування резерву. Зустрівши ворога, наші лупили і з танку, і з гранатометів. У результаті ворог відступив, вони кинули командно-штабний БТР-80, танк Т-72 і БМП. Я заліз у танк, завів. Доїхав до блокпосту, звідки трофейний танк уже міг працювати проти ворога».
Фото ОК «Північ»
Проти ночі 27 лютого російська ракета влучила в будинок у центрі міста. Ближче до вечора росіяни зруйнували Молодіжний центр. Того ж дня українські військові відбили масштабний наступ ворога зі сторони села Новий Білоус. Цей бій називають вирішальним.
Росіяни обстрілювали житлові будинки та дитсадки. Частково зруйновані дві бібліотеки – імені Коцюбинського та дитяча імені Довженка. О 12:50 через артобстріл загорівся «Епіцентр» та 5 житлових будинків. Того ж дня ворог касетними боєприпасами зі «Смерчів» обстріляв село Киїнку – передмістя Чернігова.
На фото – Киїнка після обстрілу. Світлина ГУ ДСНС у Чернігівській області.
Росіяни завдали авіаудару по Чернігівській районній лікарні з пологовим та ковідним відділеннями. У мікрорайон Бобровиці поцілили 2 ракети. Зазнали пошкоджень райвідділ поліції та приміщення державної виконавчої служби.
Фото Чернігівської ОВА.
В обід ворог завдав авіаудару по житловому масиву – багатоповерхівки на розі вулиць Чорновола та Кругової. Також завдали авіаудару по школах № 18 і 21 та 20 приватних будинків у мікрорайоні Старої Подусівки. Того дня повідомляли про 49 загиблих у Чернігові.
Фото В'ячеслава Чауса.
Командир відділення пожежно-рятувальної частини Андрій Євмененко: «Це був один із найстрашніших днів. На багатоповерхівки російський літак випустив дві ракети, а потім скинув три бомби. Наслідки цього звірства ліквідовували усі частини та підрозділи ДСНС Чернігова. Тоді ж ворог скинув бомби на нафтобазу, школи та приватні будинки в мікрорайоні Подусівка. Я піднявся на 13 поверх, мимохідь глянув у місце, де було вікно, і бачу – все місто палає».
Фото ДСНС.
Тривав систематичний обстріл міста. Почалися перебої з електроенергією та водою. Того ж дня менеджер «Укрпошти» Сергій Чижиков збив із ПЗРК Ігла-1 новітній російський винищувач Су-35. Сергія нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня.
Фото з архіву Сергія Чижикова.
Українські військові збили російський штурмовик Су-34, який бомбив Чернігів. Один пілот загинув. Іншого, Олександра Красноярцева, взяли в полон. На місці падіння літака виявили три бомби ФАБ-500.
Фото ОК «Північ».
Росіяни бомбили житлові квартали міста. Загинуло щонайменше 17 людей.
Фото ГУ ДСНС в Чернігівській області.
Росіяни продовжили атаки на житлові квартали. Пошкоджено музей-заповідник Михайла Коцюбинського та обласний художній музей імені Григорія Ґалаґана.
Чернігів отримав почесну відзнаку «Місто-герой України». Голову ОВА В’ячеслава Чауса нагородили орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня, а мера Владислава Атрошенка орденом «За мужність» ІІІ ступеня.
Фото надане платформою Свій Дім.
Росіяни поцілили в школу №19. Пошкодили обстрілами Єлецький Успенський монастир (фото Сергія Тарабари)
Тривали систематичні обстріли Чернігова. Місто зазнавало чергових пошкоджень.
Фото ГУ ДСНС в Чернігівській області.
«Зеленого» коридору не було. Люди на свій страх і ризик виїжджали з міста цивільними автівками. Цього дня росіяни розстріляли понад десятьох чернігівців, які хотіли евакуюватися. Тіла багатьох із них зможуть забрати лише після звільнення області.
Фото з архіву платформи Меморіал.
Один із підрозділів ОК «Північ» знищив дивізіон «Іскандер-М», який обстрілював цивільних жителів.
Після опівночі росіяни бомбили стадіон імені Гагаріна: загинули і травмувалися люди.
Фото В'ячеслава Чауса.
Зруйнували будинок Тарновського, що розташовувався неподалік. Це пам’ятка архітектури ХІХ століття, в приміщенні була юнацька бібліотека.
Ворог пошкодив житлові будинки у мікрорайоні Шерстянка. Також сильних руйнувань зазнала інфраструктура міста: тепло-, газо-, водо-, електропостачання.
Близько 2 години ночі росіяни скинули бомби на готель «Україна», що в центрі Чернігова. За годину скоїли авіаналіт на вулицю Жабинського і стадіон «Локоматив».
Фото Івана Ващенка.
Вночі росіяни бомбили околиці Чернігова. Найбільше постраждав мікрорайон ЗАЗ. Бомба влучила в гуртожиток. Загинули люди.
Російські військові пошкодили могили на міському кладовищі Яцево. Через обстріли загорівся храм Феодосія Чернігівського. 22 людей, які там ховалися, евакуювали.
Пошкоджена насосна станція. Тут загинули люди: працівник та його родина. Від обстрілів постраждав також Національний університет «Чернігівська політехніка», адмінбудівля «Чернігівгазу». За цей день у місті було щонайменше 10 жертв.
Фото Асоціація Укрводоканалекологія.
Спогади біатлоністки Даші Блашко про життя в блокадному Чернігові. Зрештою дівчині вдалося евакуюватися. «Спочатку ми жили в підвалі на лижній базі у Чернігові. Незабаром мали переїхати. Потім літаки почали скидати бомби в тому районі. У підвалі 2х3 ночували восьмеро дорослих та одна дитина. Наступного дня мікрорайон обстрілювали запальними бомбами, час від пострілу до попадання був мінімальним. Я бачила, як неподалік загинула людина».
Фото з архіву Даші Блашко.
Вранці російська армія обстріляла людей, які стояли у черзі по хліб. Внаслідок цього удару загинуло 20 людей.
Російська армія знову обстріляла цивільних людей у центрі міста. Повідомляли про 4 загиблих, серед них – громадянин США Джеймс Уітні Хілл. Деякі з постраждалих стояли у черзі по воду. Того дня росіяни практично знищили техніку комунальників, які прибирають місто.
Фото: Суспільне
У мікрорайоні Бобровиця через обстріли загорілася конюшня Анни Подгайної. 20 коней вибігли у місто. Один загинув від снаряда. Анна Подгайна: «Близько 11 ранку конюх йшов погодувати коней. Наблизившись, побачив вогонь. Він зайшов до конюшні, один кінь мертвий, саме туди потрапив снаряд. Чоловік відкрив з іншого боку конюшні запасний вихід, туди вогонь ще не дійшов. Всі коні вибігли, рятувались і розбіглися у різні боки. Можливості евакуювати тварин не було через постійні обстріли».
Фото з архіву Анни Подгайної
Росіяни обстріляли гуртожитки у Чернігові. Травмувалися 11 людей.
Росіяни зруйнували лижну базу. До війни її активно використовували для проведення чемпіонатів України з біатлону. Також російська армія обстріляла західну частину Чернігова. Сталося 13 пожеж. Під бомбардування потрапила й 2-га міська лікарня. Хворим довелося лікуватися при температурі в приміщенні 10-11 градусів.
Фото ДСНС
Російська армія обстріляла бус, який підвозив воду цивільним. Тоді загинули щонайменше двоє людей. Чернігів переживав гуманітарну кризу: не було світла, води, багато де й газу. Мер Атрошенко звернувся до українських волонтерів та власників заправок з проханням доставити у місто пальне, генератори та ємності для води.
Росіяни скинули бомби на автомобільний міст через Десну. Через руйнування один із прольотів моста упав. Ця дорога вела на Київ і залишалася єдиним способом евакуації та завезення гуманітарної допомоги.
У Чернігова залишався ще один шлях сполучення з Києвом – пішохідний міст. Але росіяни почали його активно обстрілювати, іноді це тривали понад годину. Тож рух пішохідним мостом заборонили, місто опинилося в оперативному оточенні.
Надвечір росіяни обстріляли житловий мікрорайон у Чернігові. Дедалі більше містян опинялися в скрутному становищі, часто без можливості отримати медичну допомогу.
Фото: Суспільне
За результатами переговорів оголосили, що росіяни виведуть війська з території Чернігівщини. Однак вони не поспішали це робити, а обстріли продовжилися. За ніч постраждав ринок, торговий центр, історичні будівлі у центрі міста. Пошкоджено історичну будівлю – бібліотеку імені Короленка. Також під обстріл потрапили волонтери. Не так. Тоді загинули студентка Анастасія Агірова, волонтери Богдан Стефанішин та Олексій Антонов.
Росіяни тікають з Чернігівської області. Тривають обстріли снарядами. 2 квітня область звільнена від окупантів.
Свідчення
Репортаж із модульного містечка для переселенців у Чернігові..
Кирило Пугачов та Юлія Харченко з Чернігівської обласної прокуратури розповіли, як відбувається розслідування злочинів російських військових у Чернігові.
Працівниця буфету драмтеатру в Чернігові Ірина Шурпа пригадує обстріл 19 серпня 2023 року.
Пам’ять про війну народжується вже тоді, коли люди починають вести щоденники в окупації, фотографують наслідки обстрілів чи рух ворожих колон. У цьому тексті робимо огляд ініціатив вшанування та збереження пам'яті, які сформувалися в Чернігові на 2026 рік.
Пам'яті полеглих захисників та вбитих російською армією цивільних українців
Капітан поліції Андрій Слаутін на псевдо Кеп поліг 13 січня 2025 року на бойовій позиції у місті Торецьк на Донеччині. Захисникові був 41 рік.
Старший солдат Костянтин Ярових на псевдо Турист поліг 11 червня 2024 року поблизу села Берестове Харківської області. Під час захисту Батьківщини він зазнав смертельного поранення. Захисникові було 49 років.
Захисник Олександр Ропан на псевдо Боінг поліг 18 січня 2025 року під час бойового завдання в районі села Звірове Покровського району Донецької області. Захисникові назавжди 43 роки.
Боєць Артем Логвін помер 28 червня 2024 року в лікарні міста Запоріжжя. За два дні до цього зазнав важкого поранення на бойовому завданні в селі Перемога (раніше Побєда) Покровського району Донецької області. Йому назавжди 20 років.
19 березня 47-річний Юрій Мустіпан вирушив пішки із села Терехівка, що під Черніговом, до обласного центру. Його метою було передати ЗСУ координати ворога. Також він хотів побачитись із рідними, які жили в Чернігові, та купити речі для дітей односельчан.
44-річний Юрій Мекшун загинув у Чернігові 3 березня 2022 року. Того дня російські військові скинули авіабомби на школи в мікрорайоні Подусівка.
28-річний Артем Шаблій загинув 3 березня 2022 року під час авіанальоту російських військових на Чернігів. 25 лютого чоловік добровольцем вступив до місцевої тероборони. Під час бомбардування перебував у школі в мікрорайоні Подусівка.
50-річний Сергій Золотар загинув 3 березня 2022 року під час авіанальоту на мікрорайон Подусівка у Чернігові.
44-річний Віталій Белець загинув 3 березня 2022 року у Чернігові. Того дня російські військові атакували місто з авіації. Зокрема, бомбили мікрорайон Подусівка, що на околиці Чернігова, поцілили в школи №18 та №21. В одній із них був Віталій.
80-річна Галина Шоломицька загинула у власній квартирі 25 грудня 2025-го в Чернігові. Тоді російський безпілотник влучив у п’ятиповерхівку, де мешкала Галина, внаслідок вибуху сталася пожежа.
Життя 55-річної Ніни Поляниці відібрала російська армія в Чернігові 3 березня 2022 року. Ворог здійснив авіаналіт на місто, ракети влучили в багатоповерхівку на вулиці Чорновола, 15. Ніна тоді саме йшла в аптеку й загинула.
39-річний Роман Москаленко загинув 31 липня 2025-го від російської ракети, що влучила в житловий будинок у Святошинському районі Києва.
68-річний Дмитро Нагорний отримав поранення в ніч із 27 на 28 лютого 2022 року біля села Шестовиця на Чернігівщині. Він чергував на підприємстві, коли російські війська обстріляли об’єкт ракетами. «Швидка» відвезла чоловіка до Чернігівської обласної лікарні. 28 лютого Шестовицю окупували. Дмитро помер 14 березня 2022-го, не приходячи до тями.
Віталія Сергієнка застрелив на його власному подвір’ї у Чернігові російський пілот Олександр Красноярцев. Це сталося 5 березня 2022 року. Того дня українські захисники збили ворожий літак, що бомбив місто. Красноярцев катапультувався на дах будинку, де жив Віталій.